приживатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
приживаність — ності, ж. Здатність приживатися і результат її вияву … Український тлумачний словник
приживання — я, с. Дія за знач. приживатися … Український тлумачний словник
приживлятися — я/ється і прижи/влюватися, юється, недок., приживи/тися, иться; мн. прижи/вляться; док. 1) Приростати до іншої тканини (про тканини живих організмів або їх замінники). || Приростати до тканини рослини (про живець іншої рослини). 2) рідко. Те саме … Український тлумачний словник
прижитися — див. приживатися … Український тлумачний словник
прищеплюватися — юється, недок., прищепи/тися, ще/питься; мн. прище/пляться; док. 1) вет., мед. Викликати в організмі потрібну реакцію внаслідок прищеплювання. 2) Зростатися з тканиною іншої рослини, надаючи їй або набуваючи нових якостей. || Пристосовуватися до… … Український тлумачний словник
прийматися — I = прийнятися (про рослини починати рости після посадження, пересадження), приживатися, прижитися, приживлюватися, приживлятися, приживитися (про пересаджене); у[в]корінюватися, у[в]корінятися, у[в]коренитися (укріплятися корінням у ґрунті) II ▶ … Словник синонімів української мови
пристосовуватися — 1) = пристосуватися (до кого чого перев. про людину набуваючи відповідних рис, навичок, уміння тощо, освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), призвичаюватися, призвичаїтися, приладновуватися, приладнуватися, приладнатися … Словник синонімів української мови
усталитися — усталюватися (закріпитися в певній формі), узвичаїтися, узвичаюватися, у[в]становитися, у[в]становлюватися, у[в]становлятися, у[в]коренитися, у[в]корінюватися, у[в]корінятися, прижитися, приживатися, повестися безос.; закореніти (про щось… … Словник синонімів української мови
